Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відкашлюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкашлювання — я, с. Дія за знач. відкашлювати й відкашлюватися 1) … Український тлумачний словник
одк... — див. відк... (крім слова, розробленого на одк...); напр.: одкара/скуватися, одка/шлюватися, одкві/тлий, одкві/тнути, одквітува/ти, одкидни/й, одкла/нюватися, одкле/єний, одкле/їти, одкле/їтися, одколу/пувати, одкоша/, одкра/ювати, одкре/мсати і т … Український тлумачний словник
прокашлюватися — ююся, юєшся, недок., прока/шлятися, яюся, яєшся, док. 1) Кашляючи, очищати горло від чого небудь зайвого; відкашлюватися. || Злегка покашлюючи, прочищати горло перед говорінням, співом і т. ін. 2) тільки док. Закінчити кашляти … Український тлумачний словник
прочищати — а/ю, а/єш, недок., прочи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняти який небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. •• Прочища/ти го/рло відкашлюватися, прокашлюватися. 2) Звільняючи, розчищаючи від чого небудь, робити… … Український тлумачний словник
